У жовтні 1986 року з метою забезпечення єдиного керівництва роботами, що проводилися в ЗО-кілометровій зоні ЧАЕС, забезпечення виконання завдань державного плану виробництва електричної енергії, реалізації заходів щодо під-
вищення надійності і безпеки експлуатації енергоблоків, виконання функцій замовника під час спорудження об'єктів виробничого і невиробничого призначення наказом Мінатоменерго СРСР від 17.10.86 р. № 6с на основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 02.10.86 р. було утворено виробниче об'єднання "Комбінат". Зокрема, на ВО "Комбінат" було покладено:
— виконання завдань державного плану з виробництва електроенергії і координації робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
— виконання функцій замовника промисло-
вого і непромислового будівництва міста Славутича;
— експлуатація об'єктів Чорнобиля, Славутича, вахтового селища Зелений Мис;
— збереження об'єктів м. Прип'яті і експлуатацію об'єктів інженерного забезпечення, дезактивація обладнання, техніки, матеріалів, будівель та споруд;
— організація поховання радіоактивних відходів (РАВ), будівництво пунктів поховання радіоактивних відходів і їх експлуатацію;
— контроль за радіаційною обстановкою і виконанням заходів щодо іЇ поліпшення;
— дозиметричний контроль персоналу, вжиття заходів щодо зниження лозових навантажень під час експлуатації об'єкта "Укриття";
— захист від радіоактивного забруднення Дніпровського басейну;
— координація науково-дослідних робіт, здійснюваних відповідно до державних програм із створення радіаційного моніторинга, і вироблення рекомендацій щодо народногосподарського використання цієї зони;
— забезпечення діяльності оперативних груп і експедицій, які працювали за науково-дослідними програмами і договорами.
Організаційні структури виробничого об'єднання "Комбінат" дозволили спільно з підрядними організаціями, оперативною фупою війск цивільної оборони СРСР, управлінням будівництва № 605 і Комплексною експедицією Інституту атомної енергії ім. І. Курчатова виконать комплекс завдань з ліквідації наслідків аварії на Чорно-бильській АЕС.
Зокрема, у зоні ліквідації наслідків аваріЇ споруджені та експлуатуються стаціонарні пункти поховання радіоактивних відходів (ПЗРО):
— "Буряківка" — проектна потужність 450000 мЗ, ЗО траншей по 15000 м.куб., РАВ з потужністью експозиційної дози (ПЕД) 1 Р/год.;
— "Підлісний" — проектна потужніст 50000 м3 8 модулів.
До кінця 1989 р. частково заповнено 2 модулі, поховано 12000 м3 РАВ з ПЕД 5 Р/год. Також споруджені, законсервовані і перебувають під спостереженням могильники: "Комплексний","Савичі", "Чистогалівка". На території зони обліковано 800 стихійних і тимчасових пунктів поховання РАВ. Для спостережень за ними створено 235 спостережних свердловин.
Комплексна експедиція при Інституті атомної енергії ім. І. Курчатова утворена наказом міністра від 03.12.87 р. з метою забезпечення наукового і проектного супроводження об'єкта "Укриття", проведення і координації науково дослідних робіт, що виконувалися підприємствами Мінсередмашу СРСР в зоні Чорнобиль-ськоЇ АЕС і зоні відселення. її робота велася в рамках комплексної наукової програми. Експедиція за безпечувала виконання таких функцій:
— проведення науково-дослідних робіт що до гарантування безпечного стану об'єкта "Укриття" і підготовку рекомендацій для вдосконалення систем контролю;
— створення банку даних об'єкта "Укриття' і радіаційної обстановки в контрольованій зоні;
— виконання конструкторських і проектних робіт для забезпечення програм досліджень;
— організацію будівельно-монтажних робіт для забезпечення наукових досліджень, покладених на експедицію.
Роботи, що проводилися Комплексною експедицією курчатовського інституту разом з Науково-дослідним і конструкторським інститутутом енерготехніки (НДІКІЕТ), Всесоюзним науково-дослідним і проектним інститутом енергетичних технологій (ВНДІПІЕТ) та низкою інших організацій в 1987—1989 рр., дозволили з'ясуватр основний характер внутрішнього стану об'єкта "Укриття": по-перше, геометрію руйнування; по-друге, стан більшості будівельних конструкцій; по-третє, основні місця скупчення паливню мас і їх фізико-хімічні параметри.
З переходом Чорнобильської АЕС на безвахтовий метод роботи перший етап ліквідації наслідків аварії був завершений. Основними цілями виконання робіт другого етапу були:
— запобігання поширенню радіонуклідів із зони радіоактивного забруднення;
— дослідження Держкомгідромету СРСР, Інституту прикладної геофизики ім. Е. Федорова Держкомгідромету СРСР (науковий керівник — член-кореспондент АН СРСР Ю. Ізраель);
— вивчення біологічних факторів і віддалених наслідків радіаційного впливу на населення та розробка заходів шодо зменшення негативного впливу радіації (радіаційна медицина)
— дослідженння Міністерства охорони здоров'я СРСР, Всесоюзного наукового центру радіаційної медицит АМН СРСР (науковий керівник — академік АМН СРСР Л. Ільїн);
— дослідження впливу радіоактивних забруднень на сільськогосподарську продукцію, розробка заходів шодо зменшення цього впливу і утилізації забруднених радіонуклідами харчових продуктів (сільськогосподарська радіологія)
— дослідження Держагропрому СРСР, Всесоюзного НДІ сільськогосподарської радіології Держагропрому СРСР (науковий керівник — професор Н. Корнєєв);
— розробка методик і засобів дезактивації об'єктів навколишнього середовиша, господарських побутових будівель і споруд, обладнання і транспортних засобів (дезактивація) — дослідження Мінсередмашу СРСР, Всесоюзного НДІ неорганічних матеріалів Мінсередмашу СРСР (науковий керівник — член-кореспондент АН СРСР А. Нікіфоров);
— розробка технологій, систем і обладнання, включаючи дистанційно керовані пристрої і техніку, необхідну для гарантування безпечних умов проведення робіт з ліквідації аварії (техніка і технологія)
— дослідження АН СРСР, Інституту машинознавства ім. А. Благонравова АН СРСР (науковий керівник — академік К. Фролов).
Для здійснення загального керівництва і координації цих досліджень, включаючи підготовку самої комплексної програми наукових досліджень, контролю за ходом виконання робіт науково-дослідними установами різних міністерств і відомств, узагальнення результатів досліджень, що проводились, і підготовки рекомендацій для їх практичної реалізації при президії АН СРСР була створена міжвідомча координаційна рада з наукових проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС.
До ії складу ввійшли: А. Александров — академік, директор Інституту атомної енергії ім. І. Курчатова (голова), В. Легасов — академік, перший заступник директора ІАЕ ім. І. Курчатова (перший заступник голови) та інші видатні науковці. З часом склад ради змінювався, наприкінці 1989 р. головою став академік С. Бєляєв. Для інформаційного забезпечення діяльності ради було передбачене створення в ІАЕ відповідного банку даних.