Меню
|
У підприємств, як і в людей, долі складаються по-різному. На своєму тридцятирічному шляху Чорнобильська атомна електростанція знала часи великого піднесення і спаду, загального захоплення і збайдужіння, наче доля вкотре прагнула показати всім, що життя — заполюсоване.
Станції пощастило бути первістком української атомної енергетики, давши 26 вересня 1977 року перший струм. Вона працювала у складі одного, потім двох, трьох і нарешті чотирьох енергоблоків-мільйонників. Після резонансної події 1986 року відлік у шерезі діючих блоків пішов у зворотньому напрямі: три, два, один... жодного. Більш як 300 мільярдів чорнобильських кіловат-годин електроенегії ви- карбувані незаперечним фактом на скрижалях вітчизняної економіки. Складний сюжет створення, розвитку, експлуатації і закриття Чорнобильської АЕС назавжди залишиться згустком фактів світової енергетики та світової історії на зламі другого і третього тисячоліть. Характерними рисами працівників ЧАЕС були і залишаються вміння мобілізуватися на виконання найскладніших завдань, високий професіоналізм, бажання працювати на благо народу. Тут забезпечується спадкоємність у роботі персоналу. Кращі людські і професійні якості, виявлені першим поколінням чорнобильців у час ліквідації аварії та її наслідків, мають продов- ження в діяльності нового покоління, яке за поьсликом серця прибуло працювати па Чорнобильську АЕС з різних куточків колишнього СРСР. Станція і місто енергетиків Славутич давно є для цих людей рідною домівкою, а прагнення гарантувати безпеку експлуатації ядерного об'єкта — життєвим кредо. Персоналу ЧАЕС протягом останніх п'ятнадцяти років доводиться працювати, так би мовити, на планетарній видноті. По суті, кожен його крок потрапляє в поле зору світової громадськості, політики, науки, різних вітчизняних і міжнародних контролюючих органів. Електростанцію постійно відвідують високі гості — керівники держав, урядів, міжнародних організацій, парламентарії Європи, Америки та інших континентів, видатні вчені і фахівці. Лише в 2000 році тут побували з візитами Президент України Леонід Кучма, Прем'єр-міністр України Віктор Ющенко, велика делегація Верховної Ради України, посли і відповідальні працівники посольств усіх держав, які акредитовані в Україні, повноважні представники країн-донорів міжнародного Чорнобильського фонду "Укриття", працівники найвідоміших прес-агентств, газет, журналів і телекомпаній світу. Чорнобильська АЕС — державне підприємство, що входить до складу Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" Міністерства палива та енергетики України,— у відповідності з домовленостями, викладеними у Меморандумі про взаєморозуміння між; урядами "великої сімки", Комісією ЄС і Урядом України, 15 грудня 2000 року остаточно зупинила свої енергоблоки. Вона припинила виконання генеруючої функції, проте й надалі гарантуватиме ядерну і радіаційну безпеку на всіх етапах закриття, які триватимуть багато років, створюватиме виробничі об'єкти для безпечного виведення блоків з експлуатації, гарантуватиме перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, пом'якшуватиме соціально-економічні наслідки дострокового закриття енергоблоків. Тим чи іншим чином про все це розповідається у пропонованому матеріалі. Хотілось би, щоб читачі, подорожуючи його сторінками, відчули: позаду у Чорнобильської АЕС — літа великої натхненної праці. Але крапку в її літописі ставити рано. З огляду на долю ЧАЕС, слово "літа", напевно, у генетичному зв'язку зі словом "літати". Ще не час Птиці Чаест відлітати, мов поліському чорногузу-аїсту, у вирій історії.
|
