Аварія на Чорнобильській АЕС спричинила великомасштабне радіоактивне забруднення місце вості, будівель, споруд, доріг не тільки в районі розташування атомної станції, але і далеко за його межами.  Радіоактивне забруднення являло собою серйозну небезпеку для населення,  а також ДЛІ осіб, залучених до ліквідації наслідків аварії, негативно впливало на екологічний стан територій. ДЛІ уникнення переопромінення людей і перенесення радіоактивних речовин за межі ЗО-кЬіометрової зони вже з перших днів після аварії були організовані дезактиваційні роботи на ЧАЕС і прилеглій території, а саме:
    — дезактивація території, будівель, споруд АЕС, населених пунктів, транспорту та іншої   техніки
      — збір, видалення, максимальне знешкодження і поховання радіоактивних відходів;
    — санітарна  обробка людей, дезактивація одягу і засобів індивідуального захисту, дезактиваціїдоріг і пилопоглинання.
     Планомірна дезактивація території, будівель і споруд АЕС та м. Прип'яті почалася  6 травня
1986 р. силами частин  і підрозділів хімічних, інженерних військ, цивільної оборони, а також Мінененерго СРСР. Першочерговим завданням було очишення території поблизу зруйнованого  блока від високоактивних частин активної зони, викинутих з реактора, їх збирання, транспортування і поховання. Роботи з очищення території проводилися цілодобово змінними екіпажами загальною чисельністю до 6000 чоловік, з яких майже 2000 до вересня 1986 р. було замінено в зв'язку з отриманням гранично допустимої дози опромінення  (25  бер). Уже до 10 травня  1986 р. на  території проммайданчика, завдяки видаленню  найбільш активних фрагментів, рівні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання вдалося знизити в 10—20 разів і підготувати більш широкий фронт робіт.
    Верхній шар грунту на проммайданчику і в промзоні насипано в  1986—1987 рр.  в процесі виконання дезактиваційних  робіт. При  цьому з метою зниження рівня радіоактивного забруднення було здійснено збір фрагментів ядерного палива — зняття шару грунту, засипання території  щебенем і ії бетонування. Засипання щебенем і бетонування виконані практично на всій північній частині території, що примикає до будівлі 4-го  і 3-го енергоблоків,  а також уздовж західної частини  і південного боку машзалу. Товщина покриття  становила 0,5 м, а  в окремих місцях — 8 м. Територія, впритул прилегла до 4-го енергоблока, була засипана щебенем, піском, сухою бетонною сумішшю, також були виставлені об'ємні опалубочні блоки.
     До 15 червня 1986 р. на основних комунікаціях ЧАЕС величини потужності  експозиційної
дози були знижені до 10 Р/год., що дозволило забезпечити додатковий фронт робіт  і розгорнути іх на 1-му і 2-му енергоблоках. За станом на 10 серпня  1986 р.  дезактивовано  862000  м.кв. внутрішніх приміщень  головного корпусу АЕС, оброблено понад 500000 м^ інших будівель на проммайданчику, вивезено 25000 м^ фунту, покрито залізобетонними плитами 187000 м.кв. території.