Генплан і компонування станції
     Майданчик Чорнобильської АЕС складається з трьох основних функціональних комплексів: проммайданчика АЕС з відкритим розподільчим обладнанням (ВРО)  і ставком-охолоджувачем, будівельної бази і  житлового селища  Прип'яті. Проммайданчик АЕС і будівельна база розташовуються в  межах санітарно-захисної зони, що має радіус З км навколо осі вентиляційної труби. Генплан  станції  забезпечує  раціональне розміщення всіх будівель і споруд з урахуванням організації всередині  майданчика технологічного транспорту: автомобільного,  залізничного,  а також наземних і підземних комунікацій.
    Розміщення  і компонування виробничих будівель і споруд відповідають основному санітарно-гігієнічному принципу проектування АЕС - розподіду  всієї території, будівель  і приміщень станції на зони:  суворого (що  контролюється)  і
вільного режимів.
    Зона суворого режиму включає територію, будівлі і приміщення станції,  в яких на персонал можливий вплив радіаційних чинників. У зону суворого  режиму працівники  допускаються тільки через санпропускник. У зоні вільного режиму за
нормальних умов роботи обладнання вплив  радіаційних чинників повністю виключений, у зоні суворого режиму всі приміщення розділено на ті, що обслу-говуються, ті,  що обслуговуються наполовину, і ті, що не обслуговуються, у приміщеннях, що обслуговуються,  вплив радіаційних  чинників  на працівників  протягом  шестигодинного робочого дня не перевищує допустимих норм, у приміщення,  що обслуговуються наполовину,  персонал допускається періодично за такої величини сумарної дози опромінення, яка не перевищує допустиму, у при-міщення, що  не обслуговуються, при  працюючому обладнанні персонал не допускається.
    Прийнято ліву компоновку головного корпуса станції. Постійний торець обернено до ставка-охолоджувача.  Відкрите розподільне обладнання (ВРО) з напругою  110, 330 і  750  кВт розташовується за каналом з боку фасаду машзалу. Функціонально головний  корпус станції розділений на п'ять блоків:
    — блоки А і Б, в яких розміщуються реактори №№ 1, 2, З, 4 відповідно із своїм технологічним обладнанням;
    — блок В, де розташовано обладнання спецводоочищення, газового контуру та ін. І  та II черг;
    — блок Г — машзал, в якому розміщено турбоустановки №№ 1 —8 з усім допоміжним обладнанням;
    — блок Е з ремонтною майстернею "брудного" обладнання (головні цирку-ляційні насоси, спецнасоси, теплообмінники, ремонтні  пристрої тощо).
    Зв'язок головного корпуса з адміністративним і побутовим корпусами  здійснюється через пішохідний місток, в об'єднаному допоміжному корпусі  розмішено  хімводоочищення,  механічну  майстерню,  склади тощо. Сховища рідких і твердих відходів з'єднані з головним корпусом транспортно-техно-логічною надземною галереєю, яка сполучена з коробом спецвентиляції, що  приєднується до вентиляційної труби  висотою  150 м. в основу вентиляційної труби вміщено газгольдер витримки.
    Склад  свіжого палива і сховище відпрацьованого ядерного палива розташовані в  окремих будівлях і мають під'їзні колії. У дизельно-генераторній станції І черги, призначеній для резервування живлення  особливо відповідальних споживачів,  встановлено  6  агрегатів   потужністю 3500 кВт кожний,  а на  II черзі - 6 агрегатів по 5500 кВт.

 

          Технічне водопостачання
   Для Чорнобильської АЕС прийнята оборотна схема технічного водопостачання з наливним ставком-охолоджувачем місткістю  98  млн. площею дзеркала біля 22,9 км.кв. Заповнення і  підживлення ставка здійснюється з р. Прип'яті на-сосною станцією. Періодичне продування ставкаохолоджувача відбувається через водовипуск максимальною пропускною спроможністю 20 м.куб.

 

                   Схема циркуляції
    Зі ставка-охолоджувача вода циркулює  відкритим каналом, розташованим  перед  фасадом головного корпуса з боку машзалу. Кожна насосна станція складається з двох блоків  І і  П  черги: циркуляційного, що забезпечує  подачу  води до конденсаторів  турбін, і апаратного, що  постачає водою теплообмінники технологічного обладнання блока. У циркуляційному блоці встановлено 12 вер-тикальних насосів 1 черги і 9 вертикальних насосів II черги, що забезпечують подачу максимальної витрати води —  105 и^/с за  тиску 7,1 м водяного стовп-чика. В апаратному блоці  встановлено 4 насоси  І черги і 6  насосів П черги, шо забезпечують  подачу  максимальної   витрати - 9,7 мVс за тиску 28,0 м водяного стовпчика. Циркуляційні насоси подають воду в напірний басейн місткістю 40000 м3  з площею дзеркала 30000 м3, звідки вона самопливом, через водозабірні споруди, надходить  у конденсатори турбін. Така схема істотно підвищує надійність роботи станції.

 

         Принципова теплова схема
     Теплова схема блока, до якого входять реактор і  дві  турбоустановки,  є  одноконтурною.  Тобто пара, яка генерується в реакторі, надходить безпосередньо  в турбіни. Теплоносієм, що здійснює відведення тепла від тепло-видільної зборки і графітової кладки реактора, є вода. Вона примусово циркулює через технологічні канали реактора, нагрівається з 265''С до температури насичення за тиску 70 кгс/см2 і частково  випаровується.  Пароводяна суміш подається  в  барабан-сепаратор,  де розділяється на дві фази: пару і воду. Пара прямує головними  паропроводами до турбін, а відсепарована вода температурою 284,5''С опускними трубами повертається у  колектори головних циркуляційних насосів,  які здійснюють її багаторазову примусову циркуляцію через реактор. Пара, що надходить до турбін, з тиском  69,5  кгс/см2  і  температурою 280,4''С зі ступенем  сухості, який дорівнює 0,995, послідовно проходить блоки клапанів паророзподілу і циліндр високого тиску (ЦВТ). Після ЦВТ пара з тиском 3,53  кгс/см2 і температурою 141, 1 гр.С зі ступенем сухості 0,846  ресиверами прямує  в сепаратори-пароперегрівачі, де з неї видаляється волога і здійснюється двоступеневий паропаровий перегрів до температури 263''С. За тиску  3,0 кгс/см2 і температури  263''С  пара надходить  у  циліндри низького тиску, де відбувається її розширення до кінцевого тиску 0,04 кгс/см2. З конденсаторів конденсатними насосами  1-го підйому  конденсат через охолод-жувачі основних ежекторів,  ежекторів ущільнень і  конденсатоочищення  по-дається  на конденсатні насоси  2-го підйому, які прокачують його через п'ять  поверхневих підігрівачів низького тиску  (ПНТ)  в деаератори. Злив конденсату пари ПИТ, яка фіє, здійснюється каскадно в конденсатори турбін. Тепловою  схемою передбачається двоступенева деаерація основного конденсату.
    Аби гарантувати  радіаційну безпеку  під час експлуатації обладнання, на станції є самостійні системи  збирання радіоактивних вод з подальшим очищенням і поверненням.

 

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ЧАЕС  ДО 1986 РОКУ     З пуском і ОСВОЄННЯМ 4-го енергоблока Чорнобильська АЕС стала не тільки найбільшою в СРСР і Європі, а й однією з найбільших у світі. За потужністю вона поступалася лише двом АЕС плане- ти:  японській "Фукусіма", де працює  6 блоків потужністю 4,7 млн. кВт,  і французькій "Бюже" з 5 блоками сумарною потужністю 4,35  млн. кВт.     21  серпня  1984 р. ЧАЕС виробила 100  млрд. кіловат-годин електроенергії, а до 26 квітня 1986 р. було вироблено 150 млрд. кіловат-годин електроенергії.