Рівень безпеки "Укриття" великою мірою залежить від готовності технічних систем контролю і управління станом об'єкта і персоналу до ефективних дій в аварійних ситуаціях. Специфіка робіт полягає в тому, що після запроектної аварії "Укриття" досі не переведене в контрольований керований стан. Усередині  об'єкта є  недоступні, необстежені місця,  в яких  може бути  ядерне паливо або інші джерела небезпеки (зруйновані будівельні конструкції в аварійному стані тощо). Тому весь поточний процес експлуатації "Укриття" являє  собою не нормальну експлуатацію регламентного об'єкта, а роботи з обстеження аварійного об'єкта, з контролю і уиравління його станом. При цьому скупчення матеріалів, що містять ядерне паливо, повільно остигають.

     На фоні цієї закономірності можливі події, які можуть різко прискорити процеси розвитку негативних наслідків аварії 1986 р. в результаті обвалення будівельних конструкцій, виникнення самопідтримуваної ланцюгової реакції, пожежі тощо. Для попередження цих подій проводяться профілактичні заходи (дезактивація, пилопоглинання, введення нейтронних поглиначів та ін.). У разі виникнення несприятливих подій персонал "Укриття" повинен оперативно впливати на стан об'єкта з метою запобігти прискореному розвитку наслідків аварії або зменшити їх негативний вплив на персонал об'єкта. Чорнобильської АЕС, зони відчуження і, можливо, на населення, що проживає  за її межами. Для координації і забезпечення ефективності дій персоналу "Укриття" в таких "двічі аварійних" умовах розроблені спеціальні інструкції, проводиться протиаварійне і протипожежне тренування.
    Цілями управління безпекою об'єкта "Укриття" є:
    —  контроль за станом ядерно-небезпечних довгоіснуючих матеріалів на об'єкті "Укриття"  і вжиття заходів щодо уникнення СЛР;
    —  контроль за станом охолодження ПВМ і вжиття заходів щодо підтримки цього процесу на належному  рівні;
    —  контроль ефективності утримання радіоактивних продуктів, які містяться в об'єкті, у встановлених межах і кількості, і вжиття заходів для забезпечення необхідного рівня ефективності такого утримання  в умовах поточної експлуатації і в умовах аварій.
    4-й енергоблок ЧАЕС залишається  потенційно ядерно-небезпечним об'єктом. Стабільні рівні параметрів  контрольованого стану ПВМ - показник того, що вони підкритичні. Однак на сьогодні ядерна безпека об'єкта оцінюється за  результатами тільки локальних вимірювань в окремих точках
контролю. Екстраполяція результатів цього контролю на ті частини об'єкта, де точки спостереження відсутні,  сьогодні або неможлива, або ускладнена. Отримана до теперішнього часу інформація про розподіл  ядерного палива по приміщеннях не дозволяє  з прийнятною точністю дати оцінку  його
кількості для обгрунтованого прогнозу ядерної безпеки. Тому стан ядерної безпеки 4-го енергоблока залишається предметом подальших досліджень.
    У  напрямі підвищення ядерної безпеки "Укриття" ведуться роботи з подальшої розвідки скупчень ПВМ, розвитку систем контролю, виготовлення систем введення нейтронно-поглинаючих матеріалів. Подано пропозиції щодо посилення будівельних конструкцій зовнішньої оболонки об'єкта "Укриття".
    Основна проблема полягає в тому, щоб захистити "Укриття" від атмосферних впливів, які негативно відбиваються на його конструкції, обладнанні, системах контролю і створюють загрозу водної міграції радіоактивності за межі об'єкта.
    Роботи з герметизації нещільності покрівлі були розпочаті восени 1992 р.  Загальний обсяг виконаних робіт - понад 4600 м2.