У  жовтні  1986 року з метою забезпечення єдиного керівництва  роботами, що проводилися в ЗО-кілометровій зоні ЧАЕС, забезпечення виконання завдань державного плану виробництва електричної енергії, реалізації заходів щодо  під-
вищення надійності і безпеки експлуатації енергоблоків, виконання функцій замовника під час спорудження об'єктів  виробничого і невиробничого призначення наказом Мінатоменерго СРСР від  17.10.86 р. №  6с  на основі  постанови  ЦК КПРС  і Ради Міністрів СРСР від  02.10.86 р. було утворено виробниче об'єднання "Комбінат". Зокрема, на ВО "Комбінат" було покладено:
    — виконання завдань  державного  плану з виробництва електроенергії і координації робіт з ліквідації  наслідків  аварії на  Чорнобильській АЕС;
    — виконання функцій замовника промисло-
вого і непромислового будівництва міста Славутича;
    — експлуатація об'єктів Чорнобиля, Славутича, вахтового селища Зелений Мис;
   — збереження об'єктів м. Прип'яті і експлуатацію  об'єктів  інженерного   забезпечення, дезактивація обладнання, техніки,  матеріалів, будівель та споруд;
    — організація поховання радіоактивних  відходів (РАВ), будівництво пунктів  поховання радіоактивних відходів і  їх експлуатацію;
    — контроль  за радіаційною  обстановкою  і виконанням заходів щодо іЇ поліпшення;
    — дозиметричний  контроль  персоналу, вжиття заходів щодо зниження лозових навантажень під час експлуатації об'єкта "Укриття";
    — захист  від  радіоактивного забруднення Дніпровського басейну;
    — координація  науково-дослідних  робіт, здійснюваних відповідно до державних  програм із створення радіаційного моніторинга,  і вироблення рекомендацій щодо народногосподарського використання цієї зони;
    — забезпечення діяльності оперативних груп і  експедицій,  які працювали за науково-дослідними програмами і договорами.
    Організаційні структури виробничого об'єднання  "Комбінат" дозволили спільно з підрядними організаціями, оперативною фупою війск цивільної оборони  СРСР, управлінням будівництва № 605 і Комплексною експедицією Інституту атомної енергії ім. І. Курчатова виконать комплекс завдань з ліквідації наслідків аварії на Чорно-бильській АЕС.
    Зокрема, у  зоні  ліквідації  наслідків  аваріЇ споруджені та експлуатуються стаціонарні пункти поховання радіоактивних відходів (ПЗРО):
    — "Буряківка"   —  проектна  потужність 450000 мЗ, ЗО траншей по 15000 м.куб., РАВ з потужністью експозиційної дози (ПЕД)  1 Р/год.;
    — "Підлісний"  —  проектна  потужніст 50000 м3 8 модулів.
     До кінця 1989 р. частково заповнено 2 модулі, поховано 12000 м3 РАВ з ПЕД 5 Р/год. Також споруджені,  законсервовані  і  перебувають під спостереженням  могильники:  "Комплексний","Савичі", "Чистогалівка". На території зони обліковано 800 стихійних  і  тимчасових пунктів поховання РАВ. Для спостережень за ними створено 235 спостережних свердловин.
    Комплексна експедиція при  Інституті атомної енергії ім. І. Курчатова утворена наказом міністра  від 03.12.87 р. з метою забезпечення наукового  і  проектного супроводження об'єкта "Укриття", проведення  і координації науково дослідних робіт, що виконувалися підприємствами  Мінсередмашу СРСР в зоні Чорнобиль-ськоЇ АЕС і зоні відселення. її робота велася в рамках комплексної наукової програми.  Експедиція за безпечувала виконання таких функцій:
    — проведення науково-дослідних робіт що до  гарантування  безпечного   стану  об'єкта "Укриття" і підготовку рекомендацій для вдосконалення систем контролю;
    — створення банку даних об'єкта "Укриття' і радіаційної обстановки в контрольованій зоні;
    — виконання конструкторських і проектних робіт для забезпечення програм досліджень;
    — організацію будівельно-монтажних робіт для забезпечення наукових досліджень, покладених на експедицію.
    Роботи, що проводилися Комплексною експедицією курчатовського інституту  разом з Науково-дослідним і конструкторським інститутутом енерготехніки (НДІКІЕТ), Всесоюзним науково-дослідним і проектним інститутом енергетичних технологій (ВНДІПІЕТ) та низкою інших організацій в 1987—1989 рр., дозволили з'ясуватр основний характер внутрішнього стану об'єкта "Укриття":  по-перше,  геометрію  руйнування; по-друге, стан більшості будівельних конструкцій; по-третє, основні  місця скупчення паливню мас і їх фізико-хімічні параметри.
    З переходом Чорнобильської АЕС на безвахтовий метод роботи перший етап ліквідації наслідків аварії був  завершений. Основними цілями виконання робіт другого етапу були:
    — запобігання поширенню радіонуклідів  із зони радіоактивного забруднення;

    — перепоховання твердих РАВ;
    — створення в ураженому регіоні умов для безпечної життєдіяльності населення;
    — підготовка зони відчуження і відселених територій зони жорсткого контролю до повернення в народне господарство;
    — підготовка до виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації.
    Складність виконання робіт другого етапу ліквідації наслідків аварії полягала в практичнії відсутності досить економічних і екологічно чистих технологій та технічних засобів для дезактивації великих територій, обладнання, а також металу, деревини й інших матеріалів. За таких умов були потрібні зміна підходу до методів дезактивації, створення нових, мобільних технічних засобів для дезактивації лісових масивів, сільськогосподарських угідь, водоймиш, транспортних магістралей  і населених пунктів, створення підприємств з  переробки радіоактивних відходів з метою їх надійного поховання. На нараді в м. Чорнобилі 8—10 серпня 1989 року заступник голові Ради Міністрів СРСР В. Догужиєв доручив Мінатоменергопрому СРСР розглянути питання про вдосконалення організаційної структури управління роботами в зоні Чорнобильської АЕС.
    Мінатоменергопром СРСР  після  розгляду цього питання  ухвалив  таке  рішення (наказ  вид 19.12.89 р. № 328):
    1.  Виділити із складу ВО "Комбінат" Чорнобильську АЕС у самостійне підприємство з виконанням функцій замовника будівництва та експлуатації міста Славутича і підсобного господарства.
    2.  Ліквідувати з 01.01.90 р. підприємство ВО "Комбінат".
    3.  За погодженням з Радою Міністрів УРСР створити в м. Чорнобилі на базі ВО "Комбінат" науково-виробниче об'єднання "Прип'ять".
    Основні завдання організації наукових досліджень, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, були сформульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 01.11.86 р. Нею не предбачалось розгортання в  1986—1990 рр. досліджень за комплексною програмою, шо включалі шість пріоритетних наукових напрямів:
    — вплив радіоактивного забруднення  на об'єкти флори і фауни  (екологія) — дослідження АН СРСР,  Інституту еволюційної морфології і екології тварин ім. А. Северцова АН СРСР (науковий керівник — академік В. Соколов);
    —  контроль за рівнем радіоактивного забруднення об'єктів довкілля і вивчення процесів перенесення продуктів поділу і трансуранових елементів  (контроль і прогноз радіоактивних забруднень)

— дослідження Держкомгідромету СРСР, Інституту прикладної геофизики ім. Е. Федорова Держкомгідромету СРСР (науковий керівник —  член-кореспондент АН СРСР Ю. Ізраель);
 —  вивчення біологічних факторів і віддалених наслідків  радіаційного впливу на населення та розробка заходів шодо зменшення негативного впливу  радіації (радіаційна  медицина)

— дослідженння Міністерства  охорони здоров'я  СРСР, Всесоюзного  наукового  центру радіаційної медицит АМН СРСР (науковий керівник — академік АМН  СРСР Л. Ільїн);
 —  дослідження впливу радіоактивних забруднень на сільськогосподарську продукцію, розробка заходів шодо зменшення цього впливу і утилізації забруднених радіонуклідами харчових продуктів  (сільськогосподарська радіологія) 

 — дослідження Держагропрому СРСР, Всесоюзного НДІ сільськогосподарської радіології Держагропрому СРСР (науковий керівник —  професор Н. Корнєєв);
    —  розробка методик і засобів дезактивації об'єктів навколишнього середовиша, господарських  побутових будівель і споруд, обладнання і транспортних засобів (дезактивація) — дослідження Мінсередмашу СРСР,  Всесоюзного НДІ неорганічних  матеріалів Мінсередмашу СРСР (науковий керівник —  член-кореспондент АН СРСР А. Нікіфоров);
    —  розробка технологій, систем і обладнання, включаючи дистанційно керовані пристрої і техніку,  необхідну для гарантування безпечних умов проведення робіт з ліквідації аварії (техніка і  технологія)

— дослідження АН СРСР,  Інституту машинознавства ім. А. Благонравова АН СРСР (науковий керівник — академік К. Фролов).
    Для здійснення загального керівництва і координації цих досліджень, включаючи підготовку самої комплексної програми наукових досліджень, контролю за ходом виконання робіт науково-дослідними установами різних міністерств  і відомств, узагальнення результатів досліджень, що проводились, і  підготовки рекомендацій  для їх практичної реалізації при президії  АН СРСР була створена міжвідомча координаційна рада  з наукових проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії

на Чорнобильській АЕС.
    До ії складу ввійшли: А. Александров — академік, директор Інституту атомної енергії ім. І. Курчатова  (голова), В. Легасов — академік, перший заступник директора ІАЕ ім. І. Курчатова (перший заступник голови) та  інші видатні науковці. З часом склад  ради змінювався, наприкінці 1989 р. головою став академік С. Бєляєв. Для інформаційного забезпечення діяльності ради було  передбачене створення в ІАЕ відповідного банку даних.