Уперше термін "культура безпеки" з'явився в "Підсумковій  доповіді Міжнародної консультативної  групи  з ядерної безпеки про нараду, на якій було розглянуто причини  і наслідки аварії у Чорнобилі". її опублікувала МАГАТЕ у 1986 році.
    Визнано, що відсутність культури безпеки одна з  основних причин Чорнобиль-ської аварії. Подальше осмислення цього поняття допомогло виробити новий погляд на причини інших аварій та інцидентів  на АЕС світу і в ядерній промисловості, які мали місце в минулому і  час від часу виникають дотепер.
     Атомна енергетика — галузь молода. І остаточне вироблення всіх принципів безпечної експлуатації АЕС, напевне, ще попереду. Та головний з них уже впевне-но посів чільне місце в середовищі професіоналів-атомників:  гарантована безпечна експлуатація атомних енергоблоків - на першому місці, виробництво електроенергії - на другому. У підсумку такий підхіц дає безпечне вироблення енергії.
    Перший  у світі ядерний  реактор запущено порівняно недавно — лише в 1942 р., у Чикаго. 25 грудня 1946 р. у Москві здійснено пуск першого ядерного реактора в Європі.  І вже наприкінці 1949  р.  СРСР приступив до проектування першої атомної електростанції  в місті Обнінську. 27 червня 1954 р. в Обнінську були зафіксовані перші оберти турбіни найпершої в світі АЕС. Потужність цієї станції становила усього  5  МВт. У  1984  р.  в  26  країнах працювали вже 345  ядерних  реакторів для виробітку електроенергії.
    Сьогодні   на   планеті   експлуатуються 433  енергоблоки з ядерними реакто-рами, майже 300  дослідницьких реакторів, у космосі лише за перші чотири десятиліття космоплавства відпрацювали 55 ядерних установок.  Причому 43 атомних енергоблоки Західної Європи були побудовані ще до пуску Чорнобильсь-кої АЕС. Вони діють у Бельгії, Болгарії, Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Італії, Нідерландах, Франції, Швейцарії, Швеції. На  АЕС світу використовуються  реактори п'яти основних видів:
    — водо-водяні з водою під тиском;
    — водо-водяні киплячі (найбільш поширені на сьогодні);
    — з газовим охолодженням;
    — з важкою водою;
    — водо-графітні  канальні (експлуатуються тільки в колишньому СРСР).
    Крім того, в Європі і колишньому Союзі розроблені  реактори-розмножувачі  на  швидких нейтронах,  які являють  собою ядерні  реактори наступного  поколін-ня.
    98 процентів реакторів АЕС діють на теплових нейтронах, майже 2 проценти -на швидких нейтронах, 0,1  процента - газоохолоджувальні.
    Найбільш  розвиненою  ядерна  енергетика вважається у Франції, де АЕС виробляють понад 70 процентів всієї національної електроенергії. З проголошен-ням незалежності Литви,  яка  має Ігналінську АЕС, ця маленька  країна вийшла на
першу позицію в світі. Зараз Литва виробляє на АЕС понад  80 процентів  своєї електроенергії.
    В Україні  використовуються реактори  двох типів  — водо-водяні  і  водо-графітні  канальні(чорнобильського типу).  На кінець 2000 року тут діяли 14 енергоблоків — на Запорізькііі, Рівненській, Хмельницькій, Південно-Українській і Чорнобильській АЕС. Атомні станції України стабільно виробляють близько половини вітчизняної електроенергії.
     Атомна енергетика одночасно з поширенням у світі принесла з собою проблеми, яких не знала енергетика традиційна. Одна з головних проблем — гарантування безпеки. Але останнім часом спостерігається тенденція до змен-шення кількості викидів з ядерних реакторів, незважаючи на зростання потужнос-ті  АЕС. Частково це пов'язано з технічними удосконаленнями,  частково —  з  введенням більш суворих заходів щодо радіаційного захисту. Свій внесок робить і прищеплення культури безпеки — нової філософії атомної енергетики.
    Культура безпеки вимагає точного визначення пов'язаних з безпекою обов'язків кожного працівника і чіткого, осмисленого виконання їх на основі повних знань, здорового глузду і персональної відповідальності.
    У 1992  році вперше зроблена заява експлуатуючої організації "Чорнобильська АЕС" про політику в галузі безпеки, де продекларовані принцїгпи, якими вона керу-ється при організації діяльності.
    У липні  1999 року опублікована "Заява  генерального директора ЧАЕС про політику у галузі безпеки та якості". В ній, зокрема йдеться: "Вищим пріоритетом для всіх  посадових осіб, фахівців, робітників  і   службовців  Чорнобильської  АЕС  та  інших  підприємств,  які перебувають  під керівництвом генерального директора Чорнобильської АЕС, під час здійснення ними всіх видів діяльності, визначених Конституцією України, законами, рішеннями органів державної влади, є гарантування ядерної та радіаційної безпеки".