Повний перелік установок, необхідних для  забезпечення зняття Чорнобиль-ської АЕС з експлуатації, містить у собі:                       
   •   Сховище відпрацьованого  ядерного палива (СВЯП-2).                               
   •   Завод з  переробки рідких РАВ (ЗПРРВ).     
   •   Комплекс установок для поводження з твердими  РАВ:
        -Установка  для  вилучення твердих РАВ з існуючого сховища.
        -Установка для сортування  і переробки твердих РАВ.
        -Приповерхневе сховище дляпоховання низько- і середньоактивних коротко-          існуючих відходів  (НСАКІВ).
        -Тимчасове  сховище для довгострокового зберігання низько- і середньоак-
         тивних    довгоіснуючих   відходів (НСА-ДІВ) і високоактивних відходів (ВАВ).
   •   Комплекс для  переробки радіаційно забрудненого металу.
   •   Промислово-опалювальна  котельня (ПОК).
   •   Завод для виробництва контейнерів і первинних  упаковок для РАВ.
   •   Інфраструктура.
    У рамках  проектів міжнародної технічної допомоги з частковим фінансуванням українською стороною на проммайданчику ЧАЕС  і в зоні відчуження  здійснюєть-ся будівництво деяких об'єктів.
 

   Будівництво сховища відпрацьованого ядерного  палива (СВЯП-2)  зумовлено необхідністю зберігання відпрацьованого адерного палива протягом тривалого терміну,  оскільки існуюче сховище СВЯП-1 має недостатню місткість  і обмеже-ний термін служби. Нове сховище, що вміщує 25000  відпрацьованих тепловиділь-них зборок, дасть можливість розмістити на довгострокове (протягом 100 років) безпечне "сухе" зберігання весь обсяг накопиченото ВЯП після  виведення  з експлуатації СВЯП-1.                                 
    Проект  будівництва фінансується з Рахунку ядерної  безпеки, розпорядником якого є Євро-пейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) на підставі Угоди про грант (Проект ядерної безпеки  Чорнобильської АЕС) від 12 листопада 1996  р.  Бюджет  проекту  визначено  в сумі 66,1 млн. євро.  Внеском України в загальні витрати  (28,810 млн.  грн.— разом із будівництвом ЗПРРВ) є:                                   
   •   підготовка майданчика для будівництва;    
   •   забезпечення інфраструктурою;                 
   •   ліцензування, включаючи проведення необхідних експертиз.                            
    Термін введення в експлуатацію СВЯП-2 — 2003 рік.                                     
    Проект будівництва ЗПРРВ фінансується з Рахунку ядерної безпеки ЄВРР.  Бюджет проекту — 19,7 млн. євро.
    Термін введення в експлуатацію — 2002 рік.
    До складу промислового комплексу для переробки твердих РАВ (ПКПТРВ) входять:
   •   установка для вилучення твердих відходів з існуючого на території ЧАЕС сховища твердих РАВ;
   •   завод з переробки  твердих РАВ;
  •  приповерхневе сховище НСА-КІВ  —  для поховання 55000  м3 кондиційованих  НСАКІВ, що утворюються після переробки на ПКПТРВ і на ЗПРРВ.
 

   Проект фінансується Комісією Європейського союзу в  рамках  програми TACIS.  Бюджет - 40,8 млн. євро.  Внесок України — орієнтовно 1,95 млн.  доларів США. Термін введення в експлуатацію — 2003 рік.
    Установка для вилучення відходів і завод з переробки будуть розміщені на промисловому маїіданчику ЧАЕС, приповерхневе сховище — на маііданчику комплексу "Вектор" в ЗО-кілометровій зоні.
  Промислово-опалювальна  котельня (ПОК) призначена  для теплопостачання об'єктів майданчика після остаточної зупинки усіх енергоблоків, вироб-ництва гарячої води і пари, необхідних для роботи об'єктів з поводження з ВЯП і РАВ, обладнання і систем, що залишаються в експлуатації, а також для технологічних і адміністративних  будівель і споруд.
 

   З 1997 року проект завершення будівництва  ПОК   фінансується за  рахунок міжнародної  допомоги  (Міністерство енергетики США) і  внеску України. Загаль-на вартість проекту — ЗО млн. доларів. Українсь-кий внесок — 7,5  млн. доларів.
    Введення ПОК  в  експлуатацію планується у квітні 2001 року.
    Спорудження решти об'єктів, необхідних для безпечного зняття ЧАЕС з експлуатації, відбува-тиметься за межами міжнародних проектів.  Ведеться пошук джерел їх фінансування.
    Виконання  комплексної   програми зняття  з  експлу-атації повинно стати новим етапом  підвищення безпеки  Чорнобильської АЕС.