Технічні й організаційні заходи щодо підвицення безпеки  експлуатації  Чорнобильської АЕС були розроблені на основі аналізу причин виникнення і розвитку аварії на 4-му енергоблоді ЧАЕС. Як першочергова передбачалася корінна зміна  фізичних властивостей активної зони реактора, модернізація конструкцій органів регулірування  і  захисту, внесення  змін  в системи управління, захисту і блокування, посилення вимог технологічного регламенту,  проведення додаткового контролю металу і ремонтних робіт на контурі  багаторазової  примусової циркуляції, впровадження  комплексу організаційно-технічних заходів шодо підвищення  якості експлуатації.  Заходи довгострокового виконання, спрямовані на зниження ймовірності виникнення аварійних ситуацій, передбачали створення проектів реконструкції низки систем безпеки РБМК, роз-
робку і реалізацію заходів автоматичного захисту реактора, дослідження з оцінювання ресурсу металу трубопроводів і обладнання, вдосконалених систем контролю за станом трубопроводів і обладнання, режимами його роботи, впровадження безінерційної системи  контролю  за  обсяжним полем енерго-виділення, впровадження  тримірних програм фізичних і теплогідравлічних розра-
хунків  АЕС і оснащення станції потужними швидкодіючими електронними обчис-лювальними машинами, додаткове обгрунтування безпеки діючих блоків  АЕС з реакторами  РБМК,  переробка нормативно-технічної документації.
      Після аварії на 4-му енергоблоці організаціями головного  конструктора, нау-кового керівника,   генерального  проектувальника,  Міністерством атомної енергетики і промисловості СРСР і Держпроматомнаглядом  СРСР розроблена
низка рішень,  що регламентують умови безпечної  експлуатації блоків АЕС з реакторами РБМК і визначають заходи, спрямовані на підвищення безпеки цих АЕС, зокрема:

     •   Рішення Мінатоменерго  СРСР, Держатоменергонагляду СРСР, Мінсеред-машу СРСР і Міністерства охорони здоров'я СРСР  від 07.03.89 р.  "Про умови експлуатації АЕС з реакторами РБМК".
     •   Додаткові організаційно-технічні заходи щодо виключення порушень меж і умов безпечної експлуатації АЕС з РБМК, затверджені Мінатоменерго СРСР у квітні 1989 року.
     •   Постанова  Держпроматомнагляду  СРСР № 1 від 01.06.90 р.
     •   Рішення   колегії  Держпроматомнагляду "Про допустимий рівень потужності енергоблоків з реакторами РБМК 1-го покоління" від 01.06.90 р.
    •   Вказівка    Мінатоменергопрому    СРСР № 3-02-2846 від  26.09.90 р. "Про обфунтування дозволеної потужності АЕС з реакторами РБМК-1000".
    •   Постанова  Держпроматомнагляду  СРСР № 9 від 14.11.90 р. "Про умови продовження експлуатації АЕС з РБМК і ГП-6".
    •   Вказівка    Мінатоменергопрому   СРСР № 01-109ук від 04.04.91 р.  "Про безпечну експлуатацію АЕС з реакторами РБМК 1-го покоління".
    •   Рішення про порядок розробки (доопрацювання) і випуску технічних і  звітних документів щодо безпеки діючих  енергоблоків АЕС від 05.04.91 р.
    •   Інформаційний лист Держпроматомнагляду СРСР "Про порядок розробки і узгодження технологічних регламентів" від 13.09.90 р.
    •   Рішення колегії Держатомнагляду України №  18  "З питання допустимої потужності енергоблока №  1  Чорнобильської  АЕС" від 08.06.93 р.
    •   План реалізації заходів щодо підвищення безпеки АЕС з реакторами РБМК,  затверджений 27.06.86 р.
    •   Зведені заходи (СМ-87-РБМК) щодо підвищення надійності і безпеки діючих і споруджуваних атомних  станцій, затверджені  в грудні  1986 р.
    •   Рішення Урядової комісії з ліквідації  наслідків  аварії на Чорнобильській АЕС.
    Ряд умов безпечної експлуатації АЕС викладено в листі ІАЕ ім. І. Курчатова  ЗЗР-19/65 від 09.07.90 р. "З питання особливого режиму експлуатації РБМК  1-го покоління".
    Згідно з "Поетапним графіком реконструкції першої черги ЧАЕС", 1993 рік був визначений Мінатоменергопромом СРСР  як рік початку реконструкції 1-го енергоблока  ЧАЕС. У від-повідності   з  постановою  Верховної  Ради України "Про невідкладні заходи у зв'язку з виведенням з експлуатації  Чорнобильської АЕС" від  29.10.91  р., якою наказувалося припинити експлуатацію ЧАЕС в 1993 році, з  ініціативи керівництва станції було  прийняте  рішення про зменшення обсягу  впровадження  заходів шодо підвищення надійності і безпеки станції (протокол наради від 10.12.91 р. "Про розгляд  пропозицій  щодо підвишення надійності  і безпеки ЧАЕС у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України рішення  про виведення з експлуатації енергоблоків  в  1991—1993 рр."). Відповідно до цього були розроблені і прийняті до виконання зведені  заходи  СМ-91-ЧАЕС для енергоблоків №№ 1 і З, відмінні від заходів щодо безпеки, рекомендованих до реалізації на інших АЕС з ре-акторами РБМК. На другому енергоблоці заходи щодо підвишення безпеки і надійності після пожежі  11  жовт-ня  1991 р.  не впроваджувалися.Першочергові заходи, викладені в  "Плані реалі-зації заходів  щодо підвищення  безпеки АЕС з реакторами РБМК",  затвердже-ному 27.06.86 р., були виконані на всіх блоках у 1986—1987 рр. під час підготовки до  пуску блоків  і в перший рік експлуатації після пуску. Починаючи з  1987 року, роботи з  підвищення  безпеки на всіх АЕС колишнього Союзу велися за зведени-ми заходами СМ-87-РБМК, які в міру реалізації корегувалися в  1988 і 1990 роках.
    Після аварії 1986 року реалізований комплекс заходів, що виключає  корінні  причини аварії, яка відбулася на 4-му блоці ЧАЕС, зокрема:
    •   паровий  (пустотний)  коефіцієнт реактивності знижений до  значень, прийнят-них з погляду безпеки;
    •   впроваджена нова швидкодійна система аварійної зупинки реактора,  яка дозволяє припинити ланцюгову реакцію дідення не бідь ніж за 4 секунди  з момен-ту формування сигналу небезпеки;
    •   підтверджена розрахунковими обгрунтуваннями сейсмостійкість основного обладнання, важливого для гарантування безпечноїексплуатації реакторної установки.
    За період з 1986  року на реалізацію заходіврізного рівня, спрямованих на гарантування безпечної експлуатації енергоблоків  Чорнобильської АЕС, вкладе-но бідя 264 млн. доларів США. Міжнародні проекти підвищення  безпеки енерго-блока № З фінансувалися Міністерством енергетики США і  Європейським  бан-ком  реконструкції і розвитку з Рахунку ядерної безпеки.